Інтригуючі підходи до роботи в ТОВ «Нікдарія» (ТМ «iBerry»), без перебільшення, ламають стереотипи ягідного бізнесу. Приставка «і» в назві торгової марки «iBerry» підкреслює прагнення компанії до інновацій: в господарстві активно впроваджують IT-технології, хочуть залучати роботів для збору врожаю і в підсумку побудувати підприємство європейського зразку. Як саме – про це журналу «Ягідник» розповів Євген Харлан, директор зі стратегії та розвитку ягідного підприємства «Нікдарія».
Кілька слів – про саме господарство, яке розташоване в Радомишльському районі Житомирської області. Цей ягідний проект займає площу близько 100 гектарів, 12 з яких відводиться під органічне виробництво. Тут вирощують лохину. На полі вже впроваджують стандарти GlobalGAP, недавно одна з компаній групи iBerry отримала органічний сертифікат на землю. В цьому році в господарстві зібрали невеликий, так званий сигнальний врожай ягід. Вже через кілька років лохинова плантація вийде на повне плодоношення. Компанія зробила ставку на посадковий матеріал світових лідерів – Fall Creek і Kusibab-Wyka, а також передових розплідників України – «Фрутек» і «Долина Агро». Сорти посадили класичні: Дюк, Чандлер, Блюголд, Блюкроп, Спартан, Елліот.
Основна мета – окупність і прозорість
«Ягідник»: Євген, в чому суть роботи директора зі стратегії та розвитку ягідного господарства? Євген Харлан: Слово «директор» саме по собі звучить дуже голосно і гордо – це людина, що керує всією господарською діяльністю і знаходиться в курсі всього. Однозначно – мова не про мене. Швидше за все, я – ідеолог проекту, формую філософію бізнесу і вектор напрямку без глибокої деталізації. Відповідаю за такі поняття як візія (т. комплексне бачення чогось – прим. авт.), місія і випливаючу з них стратегію. Я визначаю «куди бігти», а як це робити – думає і втілює команда однодумців. «Ягідник»: Цікаво, ваша команда будує свій ягідний проект по типу певного західного підприємства або це збірний образ? Е.Х .: Основна мета нашого проекту – окупність в чітко визначені терміни без втрати якісних передумов для подальшого зростання. Як засіб донесення результатів нашої роботи до інвесторів проекту ми використовуємо інформацію, інтерпретовану певним чином. Для когось це нагадує модель ведення бізнесу за західним зразком. Можливо, мені про це судити складно. Одне можу сказати точно: ми намагаємося бути прозорими для такої категорії інвесторів як венчурні фонди і бізнес-ангели (т. приватний венчурний інвестор, що забезпечує фінансову та експертну підтримку компаній на ранніх етапах розвитку – прим. авт.). 
GPS-трекери і біометричний контроль
«Ягідник»: Які нові технології та інновацій впроваджені в «Нікдаріі»? Можливо, є нововведення, яких немає в інших українських господарствах? Е.Х .: При вашому питанні мені пригадується віршик Михалкова: «А у нас в квартирі газ. А у вас?”. Ми б не хотіли себе порівнювати з іншими, це може викликати нерозуміння і обопільну заздрість, що небажано не тільки в нашому, а й в будь-якому іншому бізнесі. Звичайно, ми прагнемо впроваджувати інноваційні рішення, ось кілька прикладів. AgriLab створив для нас інтерактивну карту полів, яка дозволяє прив’язувати аналіз ґрунту до Google картах, це дуже зручно і наочно показує, які у нас ґрунти.
Лохинову плантацію в ТОВ «Нікдарія» ніколи не поливають на «око». У кожній клітині поля стоять спеціальні датчики – «вотермаки», які дуже точно вимірюють вологість ґрунту. Вони і підказують агрономам найкращий час для поливу лохини.
Ми автоматизували і налагодили віддалене керування системою поливу і внесення добрив, встановили електронні датчики вологості на всіх клітинах поливу, які дозволяють вести моніторинг вологості ґрунту, інсталювали метеостанцію за автоматичними протоколами статистики температур, швидкості вітру і опадів в хмарних сервісах. Ми самостійно встановили підсилювачі GSM сигналу мобільного зв’язку і тепер не залежимо від мобільних операторів, які два роки відмовлялися покращувати покриття мережі в нашому регіоні. Також наша компанія впровадила біометричний контроль обліку робочого часу. Встановлений на поле спеціальний датчик відбитків пальців, який веде облік працівників в режимі онлайн, істотно полегшив облік і контроль трудових ресурсів. Віддалено можна подивитися: скільки людей працює на полі, коли хто приходив, йшов та інше. На всій моторизованій техніці ми впровадили також GPS трекінг-контроль. Зараз намагаємося використовувати безпілотні літальні апарати для служби охорони, але цей експеримент поки що далекий до завершення. 
Систему поливу можна запрограмувати так, що вона буде функціонувати в автоматичному режимі сім днів на тиждень.
«Ягідник»: Виходячи з власного досвіду, які інновації порадите обов’язково впроваджувати в ягідних господарствах? Е.Х .: Я б на кожному підприємстві в першу чергу встановив GPS-трекери для моторизованої техніки і біометричний контроль робочого часу. Це недорогі, але дуже ефективні речі. Наприклад, прилад для біометричного обліку робочого часу персоналу коштує близько 15 тисяч грн. На ділі він замінює роботу одного співробітника, ведучого табелювання робочого часу. Наскільки мені відомо, ще на початку цього року такий прилад на всю Україну був тільки на нашому підприємстві, хоча купити його можна як у дилерів в Україні, так і безпосередньо через «Аліекспресс». «Ягідник»: Більшістю процесів на вашому підприємстві можна керувати за допомогою мобільного телефону або ноутбука. Наскільки часто цим користуєтеся? Е.Х .: Нашим підприємством дійсно можна управляти на відстані – через додатки в мобільному телефоні і не тільки. Наприклад, я можу повністю розпоряджатися системою поливу, отримувати статистику виробництва, контролювати помилки системи і оперативно отримувати інформацію про збої в роботі обладнання. Навіть очищення фільтростанції повністю автоматизоване. Але віддалене управління ми використовуємо не стільки для безпосереднього керівництва ягідним проектом, скільки для контролю і ведення віддаленої статистики. Операційним бізнесом керує директор, питаннями агрономії – головний агроном. Дані технології покликані спростити облік. При цьому функція контролю налаштована так, щоб можна було розглянути максимум статистичної інформації з будь-якої точки планети і в певні моменти мати можливість взяти управління в свої руки.
Новий тренд – роботизація
«Ягідник»: Які з IT-технологій, що повсюдно застосовують в європейському ягідництва, в Україні залишаються все ще незатребуваними? Е.Х .: Новий тренд – це роботизація всіх процесів без винятку. Ще один цікавий напрям – автоматизація охоронних функцій: віддалений контроль за допомогою датчиків руху і дистанційного оповіщення без втручання людського фактора. «Ягідник»: Може бути, вас заінтригували якісь нові винаходи, побачені на міжнародних виставках? Е.Х .: Роботи. Нас дуже цікавлять роботи. Ми знаходимося на завершальному етапі по оголошенню конкурсу на розробку роботизованої транспортировочной платформи. Ми зіткнулися з одним цікавим завданням: при зборі врожаю є етап, коли ягода після збирання якийсь час знаходиться на полі – поки не буде зібрана достатня партія для її перевезення в холодильник. В цей час ягода лежить на майданчику, гріється і втрачає свою кондицію. Зараз питання її доставки вирішується шляхом покупки малопотужного трактора з причепом. Додайте до цього механізатора, якого необхідно найняти для керування трактором – з усіма ризиками, пов’язаними з унікальністю людської душі. Наша ідея полягає в пошуку розробників, які створять машину, здатну перевозити до 30 кілограм ягоди з поля в холодильник без залучення людини до даного процесу. Фактично складальник збиратиме ягоду і роботом-платформою відправляти її відразу в холодильник. Після виконання завдання робот буде повертатися назад до збирача за новою партією сировини. Якщо все піде як задумано, ми істотно скоротимо період доставки ягоди з поля до системи інтенсивного охолодження, що має позитивно позначитися на якості кінцевої продукції. Це непрямий ефект від впровадження даної розробки. А прямий ефект – це гідна зарплата тракториста і економія при покупці роботизованою платформи, яка коштує значно дешевше трактора.
Про результат цінових війн і аутсорсингу
«Ягідник»: В планах вашого господарства – розширення. Будете збільшувати площі або розширювати ефективність бізнесу? Е.Х .: Ягідний бізнес – це гра в довгу. Питання ефективності завжди стоїть на першому місці. Поки наш проект знаходиться на етапі інвестування, про точку беззбитковості говорити ще рано. Але розширюватися плануємо, зараз формуємо плани на 2019 рік. Однозначно почнемо займатися інфраструктурою проекту: склади, ремонтна база, офіс, холодильник, гуртожитки і т. д. «Ягідник»: Наскільки дорого сьогодні закласти лохиновий проект? Е.Х .: Все індивідуально. Але однозначно: реальні інвестиції в створення лохинового господарства більше тих, про яких кажуть консультанти. У нашому проекті, наприклад, основним сюрпризом виявилася вартість створення зрошувальної системи. За фактом на систему фертигації ми витратили в два рази більше грошей, ніж передбачалося.
У компанії ведуть протокол всіх даних про температуру, опади, силу вітру на своїй лохиновій плантації. Коли через рік буде накопичено достатню кількість статистичних спостережень за розою вітрів, в компанії проаналізують доцільність будівництва вітрогенераторів і сонячних батарей на своєму полі.
Система «TALGIL» – це супербонус для агронома
Володимир ОСТАПЕНКО, агроном ТОВ «НІКДАРІЯ» (ТМ «iBerry»): – Весь минулий сезон нашу лохинову плантацію ми поливали й удобрювали за допомогою повністю автоматизованої фертигаційної системи ізраїльської компанії «Talgil» з можливістю дистанційного керування. Моє особисте враження – це супербонус для агронома. Я не уявляю можливості більш ефективного догляду за полями без її електронної системи контролю. Якщо раніше в ручному режимі на полив і внесення добрив на 30 гектарах поля одному спеціалісту потрібно було витратити цілий робочий день, то зараз за допомогою системи «Talgil» для цього достатньо 3-4 годин. Це значно спрощує виробничий процес. До того ж система вигідна тим, що дозволяє точно контролювати витрату води і добрив, мінімізує вплив людського фактора. Завдяки «Talgil» я можу поливати клітини як окремо, так і в спарці певною кількістю кубів води, добрив і хімії з розрахунком до грамів. Для лохини, наприклад, дуже важлива кислотність (рН) і електропровідність (mS / cm) води. Якщо вона не відповідає заданим параметрам, система може повідомити вам про це на мобільний і продовжити працювати, зупинити весь процес або відкоригувати параметри до необхідних і продовжувати працювати. Система «Talgil» дуже гнучка – я можу програмувати її так, як мені зручно – аж до того, що вона буде функціонувати в автоматичному режимі сім днів на тиждень. Можна працювати і віддалено – контролюючи процес за допомогою програми в мобільному телефоні. Головне – щоб не було збоїв інтернет-мережі. Однак періодично потрібно спостерігати за робочим процесом – для контролю наявності добрив і кислоти в баках, щоб запобігти зупинці поливу або фертигації. Також в комплекті з системою «Talgil» встановлені дискові автоматичні фільтри марки Azud, що на порядок поліпшують весь процес поливу. Перед тим як вода надійде з басейну безпосередньо в магістраль, вона проходить автоматичні фільтри, які очищають її без стороннього втручання. Так, за весь сезон експлуатації ми тільки час від часу перевіряли вхідний і вихідний тиск води, на моніторі фільтрів, – і все! Хотів би окремо відзначити, що спроектувати, встановити і налаштувати програмне забезпечення, а також забезпечити відповідний супровід – можуть не всі. Безпосередньо ми працювали з двома компаніями: «ЕВКАЛІПТ Р» і «ПрофПолив», які як раз і можуть надати вищевказаний комплекс послуг. 
У комплекті з системою «Talgil» встановлені дискові автоматичні фільтри марки Azud, що покращують процес поливу.
«Ягідник»: Ваша компанія надає техніку в оренду, а фахівці допомагають бажаючим розбивати лохинові плантації. Наскільки готові українські господарства до таких пропозицій аутсорсингу? Е.Х .: Так, ми намагаємося допомагати однодумцям. Нещодавно провели цікаву зустріч з одним іноземцем. Він посадив в Житомирській області 10 гектарів спаржі і лохини. Так ось, у нього – реальні проблеми з місцевим населенням: в силу ментальних і класових розбіжностей з бізнесмена елементарно «доять» гроші по кожній дрібниці, в тому числі і за оренду будь-якої техніки. Таким людям треба допомагати. Сьогодні на ринку склалася цікава ситуація: фахівців зі створення ягідних господарств дуже мало, спеціалізованої техніки також не вистачає. При цьому купувати її для господарств площею менше 20 гектарів економічно необґрунтовано. Ось ми і вийшли на даний ринок з пропозицією оренди техніки та консалтингу в посадці. «Ягідник»: В одному своєму інтерв’ю ви сказали, що «ягідний бізнес занадто складний». При виробництві ягоди екстра-класу в чому полягає складність? Е.Х .: Ягідний бізнес – багатофакторний і шалено важкий, адже в останні роки крім завдання «виростити», з’явилася задача «продати». Ситуація ускладнюється наявністю непередбачуваних пропозицій приватного сектора. Для таких учасників ринку ягода, вирощена на городі, не має поняття собівартості. Вони намагаються грати з ціною, не розуміючи, що цінові війни ніколи не приводили ні до чого хорошого. Саме тому мінімально доступної ціни для досягнення точки окупності вже не існує. Як конкурувати з такими гравцями? Тільки неціновими методами.
Бурхлива істерія на ягідному ринку продовжиться ще пару років
«Ягідник»: Євген, ви захистили кандидатську по продовольчій безпеці. Чому вибрали саме цю тему? Які небезпеки підстерігають в ягідництва? Е.Х .: Питання продовольчої безпеки стояли перед людством завжди, тільки вектори в останні десятиліття кардинально помінялися. Більшість наших співвітчизників ці тренди розуміють по-старому: як вирішення питань продовольчої незалежності від інших країн, бажання бути ситим зараз і залишатися впевненим в ситості на майбутнє. Але в епоху глобалізації і відсутності кордонів світ змінився кардинально, тепер в розвиненій частині світу основне питання не в недоїданні, а навпаки – в переїданні! Чи знаєте ви, що в наші дні більше людей помирає від ожиріння, ніж від голоду? Саме з цим пов’язана популяризація ягідної продукції. Люди більше не хочуть їсти «нещасних» тварин, яких вирощують в негуманних умовах. Людство потребує в усьому приставку фреш, еко-, органік-, снейк-, смарт- і здоров’я. Це тренди, які зараз керують продовольчим ринком. Тепер словосполучення «продовольча безпека» – це не потреба бути ситим, а бажання бути здоровим. І ягоди – це основний спосіб наблизитися до здорового способу життя. «Ягідник»: На ваш погляд, чи достатньо сьогодні в Україні ягідних господарств – з урахуванням ємності ринку? Чи вистачить всім місця під сонцем? Е.Х .: Для ринку України гравців вже занадто багато. Для якісної експансії на зовнішні ринки – їх ще занадто мало. Думаю, що в найближчому майбутньому ситуація на ягідному ринку буде нагадувати ту, яку ми вже бачили в 2005-2008 роках на ринку будівництва, потім – на автомобільному ринку. Бурхлива істерія продовжиться ще пару років, поки не з’являться перші гучні банкрутства і поглинання бізнесів. Потім ейфорія закінчиться, і почнеться нормальна робота.
Що рентабельніше: органічне поле або стандартне?
У господарстві планують протестувати ефективність створення стандартного і органічного полів. Вони будуть управлятися однією командою менеджерів в повністю ідентичних кліматичних умовах з однаковою технікою, але з різними ЗЗР і добривами. Чи проводив хтось такі експерименти в Україні чи ні – Євгену Харлану невідомо. Які імовірно будуть результати – сказати поки складно. Треба розібратися, яка модель виявиться більш рентабельною. «Ягода – це модний тренд, органічна ягода – це мода, зведена в ступінь. Але модно – це не означає результативно і ефективно. Поживемо – побачимо, мені самому дуже цікаво », – підсумовує Євген Харлан.